Наказ про прийняття на роботу — бланк і 4 приклади
Власна форма наказу, чотири заповнені приклади та інструкція для основного місця роботи, сумісництва, випробування і строкового договору.
v1.0 · перевірено 13.09.2026
Як оформити наказ про прийняття на роботу: форма П-1 або власний наказ, основне місце, сумісництво, випробування, строковий договір і повідомлення ДПС.
Наказ про прийняття на роботу фіксує рішення роботодавця та погоджені умови початку трудових відносин. У документі зазначають працівника, дату початку роботи, точну назву посади, структурний підрозділ, основне місце роботи або сумісництво, вид трудового договору, оклад, робочий час і випробування — якщо воно законне та погоджене сторонами.
Прийняття можна оформити за типовою формою № П-1, затвердженою наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року № 489, або власним наказом із необхідними відомостями й реквізитами за ДСТУ 4163:2020. Пакет використовує власну текстову форму і не стверджує, що П-1 скасована: нормативного акта про її скасування під час перевірки не встановлено.
До пакета входять бланк і чотири приклади з різними працівниками та посадами: менеджер з продажу за основним місцем, бухгалтерка за зовнішнім сумісництвом із неповним часом, фахівець з логістики з випробуванням і фахівчиня з кадрів за строковим договором до виходу відсутньої працівниці. Інструкція допомагає звірити наказ із трудовим договором, штатним розписом і повідомленням ДПС.
Форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу» затверджено наказом Держкомстату України № 489. Під час підготовки пакета нормативного акта про її скасування не встановлено, тому називати форму скасованою без відповідних реквізитів неправильно. Водночас роботодавець може оформити прийняття власним текстовим наказом із необхідними відомостями та реквізитами за ДСТУ 4163:2020. Незалежно від форми потрібно однозначно визначити працівника, посаду, дату початку роботи, основне місце або сумісництво, вид трудового договору, оплату, робочий час і випробування за наявності. Відомості наказу мають відповідати трудовому договору, штатному розпису та повідомленню ДПС.
Самого підписаного наказу недостатньо. Відповідно до статті 24 КЗпП України до фактичного допуску потрібно укласти трудовий договір, оформити його наказом або розпорядженням і повідомити уповноважений державний орган у встановленому порядку. Роботодавцю варто зберегти підтвердження подання та прийняття повідомлення ДПС і перевірити, щоб роботодавець, працівник, посада й дата початку роботи не суперечили іншим кадровим документам. Окремо працівника ознайомлюють із посадовою інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку, умовами праці та вимогами охорони праці. Не слід включати до наказу твердження про виконані ознайомлення чи інструктажі, якщо вони фактично ще не проведені.
Випробування погоджують під час укладення трудового договору та відображають у наказі. Перед його встановленням потрібно перевірити, чи не належить працівник до категорії, для якої випробування заборонене, а також чинні особливості воєнного стану. Строковий договір потребує конкретної підстави: самого слова «тимчасово» недостатньо. Якщо працівницю приймають на час відсутності іншої особи, у наказі зазначають, що за відсутньою працівницею зберігається місце роботи, а договір діє до дня її фактичного виходу. Документ про відсутність потрібно вказати серед підстав. Настання події не скасовує необхідності належно оформити подальше припинення трудових відносин.
відповіді склав Максим Бадзюнь — засновник Patterneo